Привіт!
Це, певною мірою, тимчасовий пост. Коли голосування закінчиться, я його приховаю або й зовсім того.
Що за голосування і що воно тут робить?
Ми собі з друзями-колегами заповзялись читати різні книги і ділитись враженнями.
У нас є канал для прямої трансляції: http://livestream.com/smoloskyp
І канал на вімео: http://vimeo.com/channels/smoloskyp (де можна переглянути записи)
Зазвичай нова книга вибиралась після обговорення, але тут ми подумали, що ж його імпровізувати, як у нас усіх є власні заповітні читацькі мрії. Словом, ось поле для маневру:
Наступного тижня ми поговоримо про книгу Дені де Ружмона «Любов і західна культура».
Ось до цього часу, певно, і триватиме голосування.
Як завжди, на виборах має грати музичка:
Велкам на дільницю!
Читайте, любіть!
Рясних саторі вам.
Показ дописів із міткою Смолоскип. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Смолоскип. Показати всі дописи
середа, лютого 01, 2012
понеділок, квітня 14, 2008
Гендерне "ТРИ" в "Смолоскипі". Враження. Підсумки
Ми вирішили не говорити багато, натомість показувати. Вийшло таке собі поетичне травесті-шоу. Цього разу було дуже весело. Сприймалося легше, аніж у Львові, безпосередніше, але навряд чи глибше. Не хотілось би перетворитись просто на карнавал блазнів, які своїми костюмами затулили глядачам-слухачам меседж. Не певна, чи тут ми не програли... Чи задавали люди собі питання, чому хлопці більш неприродно виглядають, переодягнувшись? Чи прислухалися вони бодай часом до слів (мені запам"яталося з репетиції цього разу "мало місця на диску ес")?
Не думаю, що багато людей навть після презентації відповість на питання, що таке фемінність і що таке маскулінність. Можна, радше, буде сказати, чим вони не є. Але й це вже було б добре. А ще було б добре, якби читаючі свідомо обирали тексти, якби міряли на себе ті ролі і знаходили дійсно собі близькі або навпаки, казали: "Я цього не одягну".
На фото йдуть по порядку учасники цього дійства:Микола Леонович, Оксана Васьків, Павло Коробчук, Гриць Семенчук, Іра Шувалова і я в ролі ведучого.
четвер, квітня 10, 2008
Презентація "ТРИ" в "Смолоскипі"
Літературно-мистецького видання "ТРИ"
запрошує на презентацію випуску на тему
ґендер
у суботу, 12 квітня о 16:00 год.
Місце: Українська книгарня "Смолоскип", вул. Межигірська, 21 (КИЇВ)
На питання чи різняться, чоловічі і жіночі тексти певними формальними ознаками, дослідники відповідали по-різному. Згідно з теоретиками-психоаналітиками західна раціональна філософія, а разом із нею й література повністю виключали з себе жіночність. «Чоловіча література – це література, жіноча – резервація». Е. Сіксу виступала проти бінарних опозицій чоловіче-жіноче, вважаючи, що чоловіки також можуть писати по-жіночому, і наводила приклад Жана Жене.
Н. Міллер вважає, що в літературному творі немає жодних формальних ознак ґендера автора. Індикатором ґендера, на її думку, стає читач. А складність читання жіночого тексту – це наслідок складних стосунків жінки з текстом, її вміння наслідувати, ігрове ставлення.
За Ю. Крістевою і Т. де Лауретіс пишучий суб’єкт має діалектичну природу, тобто водночас і семіотичну (долінгвістичний, тілесно-еротичний зв’язок з матір’ю), і символічну (вказує на дискурсивну практику, авторизовану іменем Батька).
Дослідниця німецькомовних письменниць С. Вайгель характеризує жіночий стиль письма рядом формальних ознак (уривчастість, відступи, непослідовність, суб’єктивність), які вважаються позитивними. Відповідно негативними в жіночому письмі є логічність, регулярність, об’єктивність. Аналогічно можемо сказати і про чоловіків: типові жіночі риси у їх письмі негативні і небажані.
Цей випуск «ТРИ» є спробую проаналізувати наявність маскулінних та фемінних рис у чоловічій та жіночій поезії молодих українських поетів. Список бажаних маскулінних та фемінних рис був сформований на основі соціологічного опитування серед осіб віком від 18 до 33 років, тобто приблизно такого ж віку, як автори аналізованих текстів. Від респондентів вимагалося виділити 5 рис, які б характеризували сучасного маскулінного чоловіка та фемінну жінку. Серед найпоширеніших відповідей були: чоловік – раціональний, сильний, цілеспрямований, нетерпимий і дбайливий, жінка – вродлива, ніжна, тендітна, сексуальна, комунікабельна. У цьому випуску ми намагалися ці риси із ліричними героями та героїнями нашого часу.
Ми поговоримо тут про спорт (Владік Волочай), про чоловічу й жіночу віктимізацію (Дмитро Лазутін, Катерина Калитко), про відповідальність (Павло Коробчук), про деструктивні практики: алкоголь, наркотики, бійки (Макс Лижов), про тіло (Ірина Шувалова). Поговоримо про дуже розпливчасті межі чоловічого і жіночого наративу, можливо, навіть про кризу маскулінності та перебирання жінками чоловічих рих. Ми спробуємо помінятися ролями і подивитися збоку, як ми самі на такі складні питання відповідаємо.
Контактна особа:
Альбіна Позднякова
Тел. 80636857014
tryagaine@ukr.net
запрошує на презентацію випуску на тему
ґендер
у суботу, 12 квітня о 16:00 год.
Місце: Українська книгарня "Смолоскип", вул. Межигірська, 21 (КИЇВ)
На питання чи різняться, чоловічі і жіночі тексти певними формальними ознаками, дослідники відповідали по-різному. Згідно з теоретиками-психоаналітиками західна раціональна філософія, а разом із нею й література повністю виключали з себе жіночність. «Чоловіча література – це література, жіноча – резервація». Е. Сіксу виступала проти бінарних опозицій чоловіче-жіноче, вважаючи, що чоловіки також можуть писати по-жіночому, і наводила приклад Жана Жене.
Н. Міллер вважає, що в літературному творі немає жодних формальних ознак ґендера автора. Індикатором ґендера, на її думку, стає читач. А складність читання жіночого тексту – це наслідок складних стосунків жінки з текстом, її вміння наслідувати, ігрове ставлення.
За Ю. Крістевою і Т. де Лауретіс пишучий суб’єкт має діалектичну природу, тобто водночас і семіотичну (долінгвістичний, тілесно-еротичний зв’язок з матір’ю), і символічну (вказує на дискурсивну практику, авторизовану іменем Батька).
Дослідниця німецькомовних письменниць С. Вайгель характеризує жіночий стиль письма рядом формальних ознак (уривчастість, відступи, непослідовність, суб’єктивність), які вважаються позитивними. Відповідно негативними в жіночому письмі є логічність, регулярність, об’єктивність. Аналогічно можемо сказати і про чоловіків: типові жіночі риси у їх письмі негативні і небажані.
Цей випуск «ТРИ» є спробую проаналізувати наявність маскулінних та фемінних рис у чоловічій та жіночій поезії молодих українських поетів. Список бажаних маскулінних та фемінних рис був сформований на основі соціологічного опитування серед осіб віком від 18 до 33 років, тобто приблизно такого ж віку, як автори аналізованих текстів. Від респондентів вимагалося виділити 5 рис, які б характеризували сучасного маскулінного чоловіка та фемінну жінку. Серед найпоширеніших відповідей були: чоловік – раціональний, сильний, цілеспрямований, нетерпимий і дбайливий, жінка – вродлива, ніжна, тендітна, сексуальна, комунікабельна. У цьому випуску ми намагалися ці риси із ліричними героями та героїнями нашого часу.
Ми поговоримо тут про спорт (Владік Волочай), про чоловічу й жіночу віктимізацію (Дмитро Лазутін, Катерина Калитко), про відповідальність (Павло Коробчук), про деструктивні практики: алкоголь, наркотики, бійки (Макс Лижов), про тіло (Ірина Шувалова). Поговоримо про дуже розпливчасті межі чоловічого і жіночого наративу, можливо, навіть про кризу маскулінності та перебирання жінками чоловічих рих. Ми спробуємо помінятися ролями і подивитися збоку, як ми самі на такі складні питання відповідаємо.
Контактна особа:
Альбіна Позднякова
Тел. 80636857014
tryagaine@ukr.net
Підписатися на:
Дописи (Atom)
