Час статичних "домашніх сторінок" безповоротно минув. Більшість "сайтів" - це автоматизовані системи публікації контенту: текстів, зображень, відео тощо.
Тепер можна не думати, як виглядає код, зосереджуючись на тому, що ж, власне, розповісти своїй уважній аудиторії.
Історично склалося так, що на теренах колишнього СРСР найбільшої популярності здобула комунікаційна платформа під назвою "Живий Журнал": вона якраз дозволяє читати всіх, кого цікаво, з однієї сторінки - сторінки "друзів", яка генерується автоматично під кожного користувача. Тобто, заходити на кожен цікавий жж не обов'язково - можна просто один раз додати улюбленого автора до списку "друзів", і по всьому.
Отже, якась прихована система оформлює наш зміст, і може, при бажанні, відстежувати оновлення в змістовому потоці, який генерують інші (люди чи роботи).
З жж проблема одна - читати можна тільки інші жж. Теоретично, можна імпортувати оновлення з будь-якого сайту, який має спеціальне посилання на потік - rss або atom, але на практиці для цього треба докласти забагато зусиль, тому подібні "імплантації" відбуваються переважно через бажання інших транслювати себе в жж.
А не через бажання читати це.
Гугль-рідер пропронує якраз зробити френд-стрічку з будь-яких сайтів. Ну, не з будь-яких, а з тих, на які можна підписатися. Наприклад, можна підписатися на "Трансліт" (і не треба буде клікати по лінку в живожурнальній френдострічці щоразу), і не можна - на "Літакцент" (тому що у них немає рсс).
На малюночку згори показано, як виглядає типовий інтерфейс служби.
Ліворуч - навігаційна панелька й інструментарій, в основній колонці - те, що читаємо.
Підписки можна сортувати за тегами (читай - групами), можна, переглянувши назви оновлень, натиснути кнопочку "позначити все як прочитане", можна поділитися цікавим із друзями, а головне - дуже легко додати нову підписку.
Ви, напевно, бачили таку іконку:
Це і є знак до того, що на оновлення можна підписатися.Ліворуч в рідері знаходиться магічний напис "Add a subscription". Варто тицьнути, й випаде форма для вводу лінку. Для деяких сайтів можна ввести саму адресу (наприклад, гуглівські блоги, і зрештою, все, де потік оновлень знаходиться за першим слешем), для деяких - скопіювати посилання на рсс (знаходиться під оцим значком, що його намальовано вище).
Із жж вічна проблема, але вона вирішується :)
Адреса потоку оновлень знаходиться приблизно таким чином: http://user.livejournal.com/data/rss (в принципі, можна замінити на атом, працює).
Крім того, що рсс-рідери (є ще й інші онлайнові (треба реєструватися) і десктопні (треба інсталити) читалки) дозволяють вам отримувати новини звідусіль, а не тільки з жж, є гарантія, що ви не пропустите жодного запису.
Тобто, френдстрічку ніхто не відміняв. Але ви можете поїхати на місяць в Стамбул, захворіти, мати 1000 френдів, і подібні сервіси допомагають позбутися тягомотних рейдів на усі цікаві вам сайти. Все буде лежати на "абонентській скрині".
Для тих, у кого є екаунт на будь-якому із сервісів Гугля, пощастило - швидкість стартової реєстрації й налаштувань залежатимуть хіба від вашого провайдера. Тим, хто користується іншою, скажімо, поштою, все одно раджу зазирнути "до черева монстра" - там цікаво.
Насамкінець, лінки з теми:
- Що таке рсс? на українській блогосфері.
- Розповідь про рсс на радіо свобода.
- Топ-5 онлайн-сервісів для читання рсс (англійською мовою, але зі слайдами, пардон, картинками й посиланнями на ці самі ресурси)
- Рсс-рідер: программа для читання оновлень. (не пробував, не знаю)
- Програми для роботи з рсс і підкастами.(безкоштовні)
Сподіваюся, цей матеріал принесе комусь користь.
