неділя, лютого 24, 2008

Віртуальні книжкові полиці: для себе і напоказ

[ Q ]


знайди, що нового почитати, зроби свій перелік книг онлайн

Так звучить мотто сайту http://ua.reader2.com/ , покликаного створити певну соціальну мережу чительників, а також дозволити тримати потрібну інформацію не "в голові", а десь "на відстані".

Я вже розповідав про паралельне читання і питання організації та самоорганізації, які постають перед прихильниками читання. Кожен, звісно, вирішує ці питання по-своєму, часто використовуючи паперові записники або, скажімо, виставляючи актуальні книжки на окрему полицю - способів існує досить багато.
Але на даний момент книга має досить помітну відмінність у способі презентації: від звичної целюлозної до аудіо, яке можна закинути в плеєр - треба тільки слідкувати, чи не ввімкнено шафл, щоби не плутатись потім у сюжеті :)
Мутують формати, мутують медіуми, які доносять книгу - власне, книга, комп'ютер, телефон, КПК, ноутбук, плеєр, бумбокс... можна продовжувати перелік і будувати класифікації, але це інша історія.

Наша ж історія - про сервіси, які прагнуть централізувати інформацію про бібліотеку, зробити її максимально доступною - для читача та інших людей (що кому потрібно): користувачу пропонується готова класифікаційна схема, залишається заповнити чарунки - і всюди, де є конект - вдома, на роботі, в будь-якому місці і місті ви зможете заповнювати полиці власної Александрійки.
Насправді, процитований вище сервіс - не єдиний. Їх досить багато, і я обрав три, які найшвидше потрапили під руку, щоби роздивитися, що це і навіщо воно. Чи це мені потрібно і який сервіс пасує найбільше - стане зрозуміло за місяць-два, а зараз перші враження, позитивні і негативні.

Всі сервіси мають дещо спільне: просту реєстрацію, доступний категоріальний апарат, можливість додання книги за кодом ISBN (якщо така книга вже була внесена до бази, всі інші дані додаються автоматично), теги, можливість експорту інформації (у різних формах і форматах), рсс (можливість підписуватися на ті чи інші оновлення) і - можливості веб2.0-соціалізації, назвемо це так.
Мінус, який ще довго не можна буде виправити - можливість "знайти нові книги", яка побудована, вочевидь, на тегах чи чомусь подібному, однак абсолютно не працює - рекомендації з приводу "що почитати" часто носять цілком абсурдний характер: дається взнаки порівняно невелика кількість користувачів і відсутність прогнозованості смаків і рівнів читання.

Російськомовний сервіс http://www.livelib.ru/
має мотто - "сохраняем знания" - яке більше відповідає цілям і задачам, що стоять перед читачем, заваленим інформацією.
Але вже після першого десятку кліків починаються проблеми з юзабіліті - зручністю використання. Книга додається легко, але знаходиться у власній бібліотеці не одразу.
Втім, все виглядає досить симпатично
Автор блогу "Градації сірого" сказав про нього: "він, звісно, жахливий - але всі інші ще гірші".
При традиційно великій кількості читачів на пострадянських просторах більша їх частина залишається поза подібними "штучками для гіків" - сервіси розвиваються відповідно до якоїсь умовної "рентабельності". Але задумки, безперечно, гарні.

Українська інкарнація http://ua.reader2.com/ відзначається суворістю інтерфейсу, прямолінійністю формулювань - чесно кажучи, я би не сказав, що цей сервіс є дружнім для непідготовленого відвідувача - хоча все описане на титульній сторінці є привабливим - для тих, хто розуміє і не боїться слів "фолксономія" та "фасетна класифікація" (насправді, любі друзі, це дуже гарно). Взагалі, дизайн подібних сервісів "нє блєщєт", але й не має, в принципі.
Той, хто не злякається ворожого ставлення сервісу і витратить певний час на орієнтацію і підготовку, може, в принципі, дуже зручно почуватися.

Якщо ви не боїтесь англійської мови, то можете скористатись http://www.librarything.com/ (до слова, є російська версія сайту). Попри якийсь ніби трохи простуватий вигляд, він дійсно працює просто і, чесне слово, зручно. Цей варіант сподобався мені найбільше з трьох. Він досить легкий в освоєнні, а під час редагування профілю можна додати цілу купу сервісів, де ви буваєте, демонструючи цим усім бажаючим вашу цифрову особистість. Російський переклад не вразив - на мою думку, перекладено "не дуже", тому мені було простіше користуватись недубльованим сервісом.

Перший і третій сервіси я знайшов завдяки гаджетам на інших сайтах, другий (на якому, як виявилося, я був зареєстрований з хтознаколи) - через пошук.
Перший - найкрасивіший. Другий видається найпросунутішим. Третій - найкомфортнішим.

Я зареєструвався на усіх трьох, і протягом якогось часу спробую з'ясувати, чи це потрібно особисто мені - я все ще продовжуюсь користуватися офлайновим майндмепером "Фрімайнд" (про який ще обов'язково розповідатиму детальніше), щомісячно оновлюючи експортовану версію на власному сайті (це щодо відкритості) і щотижнево редагуючи список за компом вдома.

Втім, якщо десь назбирається купа цікавого народу, я із задоволенням буду підтримувати якийсь зі створених екаунтів (поки що не знаю, який, чесне слово :)

4 коментарі:

syn-mykoly сказав...

я вже десь два місяці року маю акоунт на http://www.shelfari.com/
гарний ресурс, тіко він ангомовний, тому я там і кидаю лише книги котрі або читав в оригіналі, або переклад..
ото моя віртуальна полиця з віртуальними книжками, а річ потрібна:)
http://www.shelfari.com/o1516814030/shelf

r8 сказав...

А ще є imhonet та my-lib. І вже, напевно, рік або навіть більше розробляється "Книги в руки".

Я так думаю, що у рунеті подібних сервісів більше, ніж у західній мережі взагалом. Підтримуємо імідж країни, що читає найбільше?

А на заході, мені так здається, найбільш популярний GoodReads. Але в нього проблеми з кіриллицею та інтеграція з Амазоном, яка тільки заважає. Інтеграції з Озоном, певна річ, нам ніколи не дочекатися. Ну і найбільша проблема — відсутність достатьньої кількості земляків, що вбиває всю користь від соціальних функцій сервісу.

Хоча і LiveLib з його дивними рекомендаціями мені теж нічого не дає своєю соціальністю.

Як тобі вдається (і головне — навіщо) читати так багато книжок водночас? Мені важко слідкувати і за трьома.

postman31 сказав...

а якби мені довлеося показати, шо я читаю,
то була би не полиця, а блогрол.

mykolan сказав...

З приводу кількості книжок - так історично склалося: на початку року виникла необхідність якось контролювати кількості, бо вже тоді в повітрі "зависло" кілька книжок (як Кортасар, якого я не міг читати, доки писав свою книгу в "потоковому" режимі).

Загалом, читати до 5 книг одночасно можна, якщо врахувати, що кілька з них - це книги з віршами, мала проза (антологія), які можна "підхоплювати" й "кидати" за настроєм, є нехудожня література, де можна тримати сюжет, але не є обов'язковим тримати стиль написання.

Є ще те, що можна назвати "легким читанням" - книги, які не потребують своєрідного "вростання" в текст (і тому так важко підняти Кортасара, який зовсім не "легкий").

Але я згоден, що 3 - оптимальна кількість, яку можна підняти, і, чесно кажучи, прагну досягти цієї кількості: найближчі пару місяців нових книжок не братиму і не купуватиму.