Знаю, знаю - постійні мої герої -
диван і робота.
Ну, життя складається так.
Можливо, буде колись про
гарячий пісок на пляжі,
про гарячу каву, про твої
гарячі губи,
точно буде про Женю,
а ще про вечори, і про дороги.
А зараз краще дійсно думати
про пляж де-небудь в Сан Паоло -
де це, навіть не знаю, але
треба хоч якось зняти напругу
від ейфорії:
розумієш, кожен крок -
назустріч щастю;
навколо - омріяне здійснення бажань.
І коли знаєш, що все починається
завтра -
краще лежати на пляжі в Сан Паоло,
невідомо де, але там,
де сонце тепле, як твій усміх,
пісок гарячий, як твої обійми,
де багато води і зовсім не
треба музики, крім тої,
яку життя виконує нами.
Немає коментарів:
Дописати коментар