У попередному музичному огляді ми згадали про Роберта Муга, та про "справжній аналоговий саунд". А відтак, ми повинні згадати також про субтрактивний синтез, бо саме цей тип синтеза звуку покладено в основу його синтезаторів. А ще треба згадати про аддитивний синтез. Про ФМ-синтез і фізичне моделювання. Про таблично-хвильові та гранулярні методи... Насправді їх досить багато - способів видобути саунд. Можна перелічиити лише загальноприйняті, або ті, що використовуються в синтезаторах та програмах. Але куди віднести штуки, що генерують звуки, аналізуючи серцебиття? Або перетворюючи ауру предметів у MIDI-файли? Цим способам немає назви, бо їх використовують можливо одиниці людей, можливо лише один раз лише для однієї музикальної композиції. Але можна сказати з впевенністю, що це досить нетревіальні підходи, та й люди ці, також нетревіальні. Насправді справжнє мистецтво має бути саме таким: нешаблонним, кострубатим, незвичним, геніальним. Купляючи синтезатори, наштамповані працьовитим китайським людом, використовуючи їх заводські настройки тембрів ми входимо в мейстрим глобальної культури споживання. Приєднуємося до натовпу. Загалом, цими залязяками можна користуватися, і досить успішно. І багато з них (ті, що можна дозволити собі після піврічного відкаладання коштів) є повноцінним музичним інструментом із своїм "голосом". Але постає проблема безмежних виборів. Цих музичних штук - безмежний океан, в кожній з них - море налаштувань та готових пресетів (presets). Не сподобався один звук - нажав кнопку і слухаєш інший, переклацавши весь набір ти можеш так ничого і не вибрати. Ось в чому проблема. В пресиченості. Треба вміти творчо підходити до будь якого звука, пристосовуватися до нього, звикати, навчатися використовувати. Мене вразило свого часу шо роблять CocoRosie - дівчата співають тоненькими голосами під дитячі синтезатори, і всілякі інші дитячі музичні іграшки, на фоні звучить гітарка і якійсь драм бокс. Та взагалі вони можуть творити під голосовий супровід плюс синтезатор.
Насправді неважливо як і на чому ти граєш. Важливіше те, що ти чуєш, як ти оцінюєш результат, чи можеш ти його застосувати як новий виразний засіб музики. Ось в чому головне питання.
Отже це було необхідне передуюче слово до широкої теми вибору синтезу звука, про який ми і поговоримо згодом.
