Форум - то скупчення як молодих і, на їх суб’єктивну думку, уже геніальних, так і поважного віку, так би мовити зі стажем зірковості, поетів та письменників. Вершиною пафосу вчора виявилося урочисте відкриття 15 Форуму видавців у Львові, яке відбулося у помпезному залі оперного. Мені цілий час хотілося сфотографувати люстру. Вона, незважаючи на свою розцяцькованість, довгий час залишалася там єдиним предметом, який викликав симпатію, можливо, викликану тим, що я сиділа близько до неї, на балконі. Після кількох промов, де пропонувалось, щоб книжки залишились джерелом вічних цінностей, «а нафта й газ залишились енергоносіями», вже не на жарт хотілося тікати, але організатори розбавили, на щастя, такі виступи поважних осіб незлим джазом. А потім на сцені з’явився Роман Віктюк у червоній маринарці (сюди це слово найбільше пасує, бо дійство відбувалося на тлі корабля (...і ще кругом по сцені були розкидані малі кораблі навколо великого одного) і точилося довкола морських алюзій). Пан Віктюк, власне, й був режисером цього дійства. Перед виходом на сцену його божественно оголосили церковним співом, не забувавши при цього назвати «найкращим режисером сучасності». Пані президент форуму виходила на сцену у його супроводі і навіть трохи покружляла у танці із таким поважним капітаном. А далі, звісно, були нагородження переможців цьогорічного форуму, квіти, подарунки, майже зворушлива промова презента форуму з поіменним згадуванням усіх, хто працював над організацію, включаючи менеджерів та бухгалтерів. Була й хвилина мовчання, присвячена Пако, перервана жвавим забалакуванням пані президент до Віктюка-капітана. Була поп-співачки у вечоровій сукні із спеціально допасованою піснею про книжки, були віршики зі шкільної програми і проголошення книг морською глибиною. А ще була свиня, велика, чорнява, яка наприкінці дійства вшанувала своєю присутністю сцену і слухалася пана Віктюка наче навіть більше, ніж свою господиню. Вочевидь, режисер за свою довгу кар’єру уже встиг навчитись як слід як підкладати свиней (програма урочистого дійства мала бути для всіх сюрпризом), так і працюти зі свинями.
