Під таку музику і жити не соромно. Слухати Contemporary Noise як наркотик не виходить, але це, безперечно, потужний рехаб. І коли я думаю про оновлення аудіотеки, передусім хочеться позбутися пристрасних записів, які мене вражають, а потім я до них майже не повертаюсь. А до цих я повертаюсь. І повернусь. І ще, вони ж пишуть музику для театру. Вже за це. Ну і не тільки за це.
Немає коментарів:
Дописати коментар