Tord Gustavsen Ensemble: Restored, Returned

Ну, це просто щось неймовірне. Щось таке, від чого — мені, принаймні — стає небайдужим існування цілого світу, і може навіть, немарним.
Хоча, звісно, кожна нормальна людина може погратися таким, років до 20-25, а потім почати ходити на роботу, чи займатись якимсь пристойним бізнесом, стати, нарешті, дорослою.

Ну або принаймні якось відповідально себе поводити. Для чого, перед ким — звісно, ні перед ким. Перед розібраною матрьошкою суспільства, напевно.

Ет, насправді будь-яка спроба категоризації за ознакою «нормальності» — не менші забавки :)
Просто наскільки приємно, що поки ти закохаєшся в пісню, відпустиш її від себе, знову почуєш і знову відчуєш те саме, що й уперше, вже може з'явитись хороше концертне відео.

Інколи я сподіваюсь, що цей блог хто-небудь читає, бо цим хочеться ділитися. Музикою, настроями, любов'ю.
Коли наступного разу ми зутрінемося в ефірі — як упізнати?
Не знаю, але це неодмінно трапиться.