Annie Lennox - Why?

Привіт усім, хто любить, і хто ні :)
Не маю тями, чому пошук не показав мені у журналі цього кліпу.

Одна дуже дорога мені людина написала короткий твіт на зразок "сама...", і я одразу подумав, що ось воно - той настрій, з яким можна про це питати, говорити, розраджувати...

І варто було лиш дослухати, я почав (безсоромник!!) писати вірш.

Коло музичної школи

каштани падуть. з них вийдуть серця засмаглі.
і джазом з дощем запахне тоді волосся.
так добре, що нам з тобою усе здалося.

форель, наче Місяць сріблястий, стрибне через дамбу у небо,
і буде блищати через папір папіросний,
і снитись покоси нам будуть зелені й росяні.

і серед книг старих обіймемось ми у шалі -
я буду останнім, хто вийме із тебе подих -
і натискати будемо одне на одного важелі,

і ладні віддати усе за власні бажання ганебні.
і коли падаєш, візмуть твій біль за плацебо
холодні, неначе серця каштанові, сходи.



Інколи ці ночі ведуть нас туди, куди ми й самі не знаємо.
Зустрінемось ув ефірі :)