пʼятниця, березня 11, 2011

Важка п'ятниця: the Dead Can Dance Tribute



Мій палкий привіт усім (цієї ночі), хто зараз відкрив цей запис!
Я трохи ніяково почуваю себе, адже, задумавши кілька більш-менш масштабних записів, усе зволікаю, крім того, виявляється, про «музичне» кіно, крім двох-трьох слів, мало що можу сказати (якщо достатньо, ви маякніть, бо я ще думаю, як покраще їх закомпонувати в рядку). Ну і так далі.

Я взагалі (як завжди) збирався розповідати щось на зразок того, чому я люблю блюз, розповісти про шикарний парний альбом і усе з цим пов'язане — і зроблю це принагідно, але тут і зараз нагода підказує зовсім інше.

Зі свого подоріжжя я привіз дводисковий триб'ют гуртові Dead Can Dance. Вот, все лягає у певну канву. Химери, русалки, триб'юти…
Самого гурту я ніколи систематично не слухав (спорадично — так, звичайно, пару треків мабуть кожен чув), але добірка привабила. І поки бавить: різноманіттям виконавців, звучань, при єдності якщо не стилістики, то підходу. І бачення (яке завдають, безперечно, самі мерці, що танцюють).

Словом, рекомендую. І цей трек (у записі) далеко не еталон звучання. Тому — рекомендую настійливо.

Зараз мій сусід похрапує на ліжку, по ящику транслюють рекламу про м'яке (wtf???) віскі, а я бажаю вам гарного, пружного настрою — і до нових зустрічей в ефірі!
:)

Немає коментарів: