середа, лютого 23, 2011

clavicembalo

Так трапилося, що я потрапив сьогодні ввечері до Київської опери. І наскільки мені не сподобалася сценорграфія (як і попередньої спроби), настільки ж стає ясно, що музика — і класична тим більше, особливо в живому виконанні — велика розрадниця. Від аудіоряду я отримав величезне задоволення.

Серед інструментів оркестру мою увагу привернув клавесин (італійська назва якого — в заголовку запису), і от, попиваючи чайок )) перед сном, я вирішив пошукати, може щось принесе мережа.
І вона принесла, навіть два записи, і обидва не з ютуба. Щоправда перше повернуло мене назад до «оригіналу» на ютуб :)



В першій композиції головну роль виконує (як і сказано в назві) не клавесин, а фагот.
А клавесин, який входить у групу акомпанементу (пробачте, профі, я не володію термінологією), звучить, зрештою, як… клавесин, хоч іноді він цілком нагадує клавішну арфу :)
Дуже дивно, але про Гаетано Чіабрано (я так розумію, композитора цього твору) майже нема чого прочитати… я принаймні, нашвидкуруч не знайшов.

А друге відео можу порекомендувати любителям гострих відчуттів.
Клавесин у ньому не тільки єдиний інструмент, що звучить, він заодно звучить… вельми незвично для такого шанованого приладу.
В ефірі — авангардний джаз. Чи просто авангард.


Я попереджав!
(Втім, канал користувача, який це завантажив, украй цікавий, я підписався, і рекомендую).

І насамкінець (чаю лишилося на ковток)  — якби не «Попелюшка» (палюсь!), я би про нього не скоро згадав.
А якби у Києві співала Сесілія Бартоллі, яку взагалі, по-мойому, неможливо не любити, ніхто б не звернув увагу на декорації:







Про Ванду Ландовську пошукайте ютубом документальні записи, мені щось недало заембедити.
Прекрасний оркестровий інструмент.
Ну і сольний теж нічо так :)

Гарної вам ночі, слухайте музику — і до зустрічі в ефірі!

Немає коментарів: