Програма театрального фестивалю "Драбина" у Львові:
http://drabyna.lviv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=100&Itemid=245
СУБОТА, 22 листопада
Центр культури та дозвілля ЛНУ ім. І.Франка або студентський клуб (вул. Університетська, 1)
14.00 год – ІІІ Театралізовані літературні читання «Пожежна драбина»
Список учасників
1. Ірина Шувалова, Київ 2. Альбіна Позднякова, Львів 3. Лариса Радченко, Львів 4. Богдан-Олег Горобчук, Київ 5. Оксана Васьків, Львів 6. Вік Коврей, Ужгород 7. Тетяна-Марія Литвинюк, Ніжин 8. Олексій Хабаров, Житомир 9. та Андрій Любка із презентацією зібірки "Тероризм", Ужгород
Тема: Те, що на споді
Оскільки йдеться про драбину, то це є підніжжя, те, що найближче до долівки, її приземні щаблі. Це останні сходинки хіт-парадів і останні кроки на дорозі від чогось і до. Сюди пасуватимуть і розмірковуння про пекло, про те, як низько можна падати, і разом з тим вивернутий, нелицьовий бік будь-якого падіння. Бо це воднораз те, що є поруч, всередині, найінтимніша лірика і поривання, які можуть називатись найбільш... низькими.
Контакт: tryagaine @ ukr.net
Детальніше на http://drabyna.lviv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=31&Itemid=163
ПОДІЯ ЖОВТНЯ (за виданням "Друг читача"):
Вручення премії імені Григорія Сковороди
2001 року Посольство Франції в Україні заснувало Премію ім. Г. Сковороди за кращий переклад з французької мови на українську в межах Програми сприяння видавничій справі “Сковорода”. Премія присуджується у категоріях «література» та «гуманітарні та суспільні науки». 21 жовтня відбулося нагородження лауреатів премії 2008 року. Ними стали: Марія Венгренівська за переклад книги “Око вовка. Куть-кутько” Даніеля Пеннака (видавництво “Неопалима купина”), та Зоя Борисюк за переклад книги “Російська влада та польська шляхта в Україні 1793-1830”(“Кальварія”).
Про заснування та розвиток премії розкажуть радник з питань культури та співробітництва Посольства Франції в України Анн Дюрюфле та директор Французького культурного центру в Україні Матьє Арден
Юрій Андрухович, Михайло Рошко і Андрій Любка поїдуть на День України і Польщі в Дармштадт (Німеччина)
http://drabyna.lviv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=100&Itemid=245
СУБОТА, 22 листопада
Центр культури та дозвілля ЛНУ ім. І.Франка або студентський клуб (вул. Університетська, 1)
14.00 год – ІІІ Театралізовані літературні читання «Пожежна драбина»
Список учасників
1. Ірина Шувалова, Київ 2. Альбіна Позднякова, Львів 3. Лариса Радченко, Львів 4. Богдан-Олег Горобчук, Київ 5. Оксана Васьків, Львів 6. Вік Коврей, Ужгород 7. Тетяна-Марія Литвинюк, Ніжин 8. Олексій Хабаров, Житомир 9. та Андрій Любка із презентацією зібірки "Тероризм", Ужгород
Тема: Те, що на споді
Оскільки йдеться про драбину, то це є підніжжя, те, що найближче до долівки, її приземні щаблі. Це останні сходинки хіт-парадів і останні кроки на дорозі від чогось і до. Сюди пасуватимуть і розмірковуння про пекло, про те, як низько можна падати, і разом з тим вивернутий, нелицьовий бік будь-якого падіння. Бо це воднораз те, що є поруч, всередині, найінтимніша лірика і поривання, які можуть називатись найбільш... низькими.
Контакт: tryagaine @ ukr.net
Детальніше на http://drabyna.lviv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=31&Itemid=163
ПОДІЯ ЖОВТНЯ (за виданням "Друг читача"):
Вручення премії імені Григорія Сковороди
2001 року Посольство Франції в Україні заснувало Премію ім. Г. Сковороди за кращий переклад з французької мови на українську в межах Програми сприяння видавничій справі “Сковорода”. Премія присуджується у категоріях «література» та «гуманітарні та суспільні науки». 21 жовтня відбулося нагородження лауреатів премії 2008 року. Ними стали: Марія Венгренівська за переклад книги “Око вовка. Куть-кутько” Даніеля Пеннака (видавництво “Неопалима купина”), та Зоя Борисюк за переклад книги “Російська влада та польська шляхта в Україні 1793-1830”(“Кальварія”).
Про заснування та розвиток премії розкажуть радник з питань культури та співробітництва Посольства Франції в України Анн Дюрюфле та директор Французького культурного центру в Україні Матьє Арден
Юрій Андрухович, Михайло Рошко і Андрій Любка поїдуть на День України і Польщі в Дармштадт (Німеччина)
8 листопада три українські письменники - Юрій Андрухович, Михайло Рошко та Андрій Любка - представлятимуть Україну в місті Дармштадт (Німеччина) на Дні України і Польщі. Цей захід суто культурного спрямування організовує німецький інститут культури Східної Европи. Про це сьогодні, 29 жовтня, повідомив власкор ЗІКу.
Урочистості розпочнуться з “круглого стола” та наукових доповідей про розвиток сучасної культури України та Польщі.
Також заплановані читання письменниками своїх творів рідною мовою та у перекладах, а також студійний запис авторського читання для виходу в світ аудіо-диску сучасної української літератури для німецьких слухачів.
Урочистості розпочнуться з “круглого стола” та наукових доповідей про розвиток сучасної культури України та Польщі.
Також заплановані читання письменниками своїх творів рідною мовою та у перекладах, а також студійний запис авторського читання для виходу в світ аудіо-диску сучасної української літератури для німецьких слухачів.
Програма книжкового ярмарку "Медвін: Книжковий світ" (Київ): http://maidan.org.ua/static/news/2007/1225049706.html
Польський Інститут у Києві та Інформаційно- аналітична агенція «Наш час» /З нагоди 10-річчя Польського Інституту у Києві/ запрошують на презентацію книги "Ніколи в житті!"
відомої польської письменниці
КАТАЖИНИ ҐРОХОЛІ
ЗА УЧАСТЮ АВТОРА
ПЕРШЕ ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ВІД АГЕНЦІЇ «НАШ ЧАС»
Переклад з польської Андрія Бондаря
8 листопада, субота, 15:00
Експоцетр «Спортивний», зала № 2, зона презентацій Київ, вул. Фізкультури, 1, ст. метро «Республіканський стадіон»
Тарас Прохасько: "Невпевнені народи знають багато мов"
http://life.pravda.com.ua/interview/4906ff3203570/
"- Як американці, що часто приїздять, нікого не знаючи, швидко влаштовуються, і за декілька тижнів їх знають всі?
- Так-так, а є народи невпевнені, які намагаються навіть вдавати чи імітувати Українці невпевнені в собі, росіяни - впевнені.
- Історично?
- Та. Колись Юрко Андрухович зробив спостереження: є така пісня "I am Englishman in New-York".
- Там є ще дуже мудра фраза на приспіві: "Be yourself, no matter what they say"...
- О, ну я тут як раз поводжуся як впевнений народ - бо не знаю англійської! Річ у тім, що такої форми як "інглішмен", немає у жодної нації, неможливо уявити, щоб так говорили про себе французи чи італійці: "я італійська людина".
А от "руський человєк" є. Це така якась, можна спрощено назвати імперскість, але я думаю, що то не тільки з Імперією пов'язано. Оце - я "руський человєк", я "інгліш-мен", ця паралель є дуже показовою.
- Ти кажеш, що знаєш небагато мов, а от рідний брат в тебе перекладач.
- Так, ми дуже органічно, відповідно кожен до свого внутрішнього складу, перебуваємо в інших полях культурної діяльності. Я - як белетрист. Це добре, бо в нас не може бути ніякої конкуренції. Я знаю російську, польську, крім української і декількох її діалектів, і дуже помалу, спрощено знаю німецьку.
Рідний брат знає і англійську, і німецьку, причому з кількома діалектами. Ми, як в тому віршику дитячому: "Сів шпак на шпаківню і сказав шпак півню: ти не можеш так, як я, так, як ти, не можу я!""
Польський Інститут у Києві та Інформаційно- аналітична агенція «Наш час» /З нагоди 10-річчя Польського Інституту у Києві/ запрошують на презентацію книги "Ніколи в житті!"
відомої польської письменниці
КАТАЖИНИ ҐРОХОЛІ
ЗА УЧАСТЮ АВТОРА
ПЕРШЕ ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ВІД АГЕНЦІЇ «НАШ ЧАС»
Переклад з польської Андрія Бондаря
8 листопада, субота, 15:00
Експоцетр «Спортивний», зала № 2, зона презентацій Київ, вул. Фізкультури, 1, ст. метро «Республіканський стадіон»
Тарас Прохасько: "Невпевнені народи знають багато мов"
http://life.pravda.com.ua/interview/4906ff3203570/
"- Як американці, що часто приїздять, нікого не знаючи, швидко влаштовуються, і за декілька тижнів їх знають всі?- Так-так, а є народи невпевнені, які намагаються навіть вдавати чи імітувати Українці невпевнені в собі, росіяни - впевнені.
- Історично?
- Та. Колись Юрко Андрухович зробив спостереження: є така пісня "I am Englishman in New-York".
- Там є ще дуже мудра фраза на приспіві: "Be yourself, no matter what they say"...
- О, ну я тут як раз поводжуся як впевнений народ - бо не знаю англійської! Річ у тім, що такої форми як "інглішмен", немає у жодної нації, неможливо уявити, щоб так говорили про себе французи чи італійці: "я італійська людина".
А от "руський человєк" є. Це така якась, можна спрощено назвати імперскість, але я думаю, що то не тільки з Імперією пов'язано. Оце - я "руський человєк", я "інгліш-мен", ця паралель є дуже показовою.
- Ти кажеш, що знаєш небагато мов, а от рідний брат в тебе перекладач.
- Так, ми дуже органічно, відповідно кожен до свого внутрішнього складу, перебуваємо в інших полях культурної діяльності. Я - як белетрист. Це добре, бо в нас не може бути ніякої конкуренції. Я знаю російську, польську, крім української і декількох її діалектів, і дуже помалу, спрощено знаю німецьку.
Рідний брат знає і англійську, і німецьку, причому з кількома діалектами. Ми, як в тому віршику дитячому: "Сів шпак на шпаківню і сказав шпак півню: ти не можеш так, як я, так, як ти, не можу я!""
Книжка як архітектурна форма http://translitera.livejournal.com/29147.html
"Міста Кардіф та Канзас-сіті мають по одній вулиці, перетвореній на… книжкову полицю. У першому випадку гігантські книжки покликані приховати автомобільну стоянку місцевої бібліотеки, а в другому - недобудований бібліотечний корпус. Причому американська “полиця” наповнена класикою, а валлійська - популярною сучасною літературою. Логічно - з огляду на те, що перша постійна, а друга - тимчасова (поки не зведуть основну будівлю).
Можна пофантазувати на тему гігантських книжок-пожирачів читачів і таке інше."
Фредерік Бегбедер попрацював діджеєм у столичному клубі
http://www.azh.com.ua/n.php?subaction=showfull&id=1225199457&archive=&start_from=&ucat=5&
"В одному зі столичних клубів відіграв діджейський сет французький письменник Фредерік Бегбедер. Шоу Бегбедера полягало в не дуже віртуозному зведенні треків популярних сучасних пісень і викрикувань в мікрофон рядків із пісень епохи 1990-х. Проте, в невеликому залі клубу не було де проштовхнутися."
http://www.azh.com.ua/n.php?subaction=showfull&id=1225199457&archive=&start_from=&ucat=5&
"В одному зі столичних клубів відіграв діджейський сет французький письменник Фредерік Бегбедер. Шоу Бегбедера полягало в не дуже віртуозному зведенні треків популярних сучасних пісень і викрикувань в мікрофон рядків із пісень епохи 1990-х. Проте, в невеликому залі клубу не було де проштовхнутися."
"А в лютому парижська поліція затримала його з кокаїном. Тоді він разом із приятелем, ім'я якого не називається, "нюхав" кокаїн на капоті машини."
"Бегбедер віддає перевагу навіженим сюжетам, з героями, схожими на нього самого. Він виступив засновником літературної премії, якою удостоїлися, зокрема, книги Мішеля Уельбека і Віржіні Депант, і навіть спробував себе в кінематографі - знявся в порнографічному фільмі "Дочка човняра"."
