Пам*ятаєш свята, якими вони
бували? У садочку в костюмах
червоноармійців, в школі з квітами,
квітами, квітами, в білих сорочках.
Пам*ятаєш ранки після Нового року,
коли всі ми ще вірили у Діда Мороза?
Пригадуєш підготовку до
дня народження, чекання, трем,
ледве стримуване щастя,
і зовсім вже не стримуване за
межею, після останнього для до?
Випускний вечір в школі був найбільш
смішним - батьки сиділи із нами,
напивалися, а нам це робити було
незручно, і ще до того я грав
After Dark із Вовою: я - гітара і голос,
Вова на марокасах; і дві дівчини,
котрі втекли зі свого випускного і
разом з нами сиділи в порожньому
актовому залі, коли ми підключали
стареньку басову гітару.
А вчора у нас було професійне
свято - день працівника реклами.
Авансу дизайнерам не дали.
Ми випили дві, здається,
пляшки вотки на стільчиках коло
"Хвилинки" з томатним соком,
і розійшлися кожен в свою ніч,
у свою долю.
Все це тривало не надто довго.
Немає коментарів:
Дописати коментар