Непомітно почався серпень, сезон, коли повітря стає по-особливому прозорим і стиглим, сезон, коли згортається кров у річок.
Для мене особисто це той час, який неможливо не любити - так, як люблять смерть, так, як бувають закохані в холодні вечори.
І вже скоро прийде осінь, аби розкрити для мене свої обійми.
Курні дороги, співайте пісню серпню, цьому серпню, цьому прекрасному хлопчикові зі шкірою кольору... гм, капучіно..., що біжить лугом ловити рибу, рибу з очами мерців.
Я часто звертаюсь до чужих картинок, як для приводу трохи поговорити.
Шукаю інші, по роботі, а знаходжу ці, які ніби щось до мене промовляють.
Пишу, пишу вдома - намагаюсь писати. Чому? Відповіді немає.
Все буде добре. Все буде добре. Тебе дратують ці слова? Мене вони тішать.
Все буде добре.
Немає коментарів:
Дописати коментар