Я продаю свій комп*ютер, і що?
Хтось його таки купить, певно.
Маю можливість вирвати трохи
місця для себе в кімнаті,
забути слова "Целерон",
слова апдейт і апгрейд,
і ще багато слів.
Назвати його людиною - можливо,
було б забагато, але ось,
знайшов аналогію:
мій старий кінь.
Колись я міг про нього тільки мріяти,
а потім - ставши володарем цього
чуда епохи НТР може не серед перших,
але вже серед других чи третіх у
нашому місті - як довго я не
міг зупинитись!
У когось ейфорія триває приблизно місяць,
у когось - півроку.
А у мене вона не закінчиться,
певно, ніколи.
Скільки днів, ночей, вечорів і ранків.
А тепер я тебе продам.
Старий друже, більше ти мені
не потрібен.
середа, листопада 08, 2006
середа, листопада 01, 2006
.img | Notebooks
В зеленому - вірші, у чорному - проза.
Скоро, вже зовсім скоро почну постити й самі тексти.
:)
Скоро, вже зовсім скоро почну постити й самі тексти.
:)
Підписатися на:
Дописи (Atom)
